Анотація власного досвіду
треба її знати...
Але це не так просто,
як здається на
перший погляд, бо не має в світі нічого
багатшого, ніж людська особистість.
Тому серед багатьох якостей
справжнього вихователя одне з
перших місць посідає глибоке знання
духовного світу дитини...
В. Сухомлинський
Моє педагогічне кредо: «Вміння знаходити обдарованих та здібних дітей – талант, вміння їх виховувати – мистецтво. Але найважливішим є любов до дитини!».
Моє життєве кредо: «Ніколи не зупинятися на досягнутому, а шукати, реалізовувати, удосконалювати».
Принцип моєї роботи: «Не стояти на місці. Рух-це життя».
Спонтанність, неповторність і, разом з тим, природність і дивовижність ввібрала в себе дитяча творчість. Діти все сприймають по іншому й виражають у власних маленьких творах мистецтва. Саме дитяча творчість допомагає побачити і розпізнати, а згодом і розвинути таланти вихованця. Народні промисли здавна привертали увагу високою майстерністю. Невичерпна фантазія, багатство кольорових рішень, мудрість і дотепність, безпосередність і оптимізм, особливе чуття декоративності, високий ступінь узагальненості образів - це ще далеко не всі риси, які можна розвинути у дітей.
У наш час народні промисли України розвиваються на основі поєднання кращих традицій народної творчості з сучасними здобутками декоративно-ужиткового мистецтва, збагачуються новими видами, формами, сюжетами. В процесі ознайомлення з народними промислами ми розвиваємо креативність, прищеплюємо любов до народних традицій, культури, збагачуємо духовний світ дитини, навчаємо розуміти прекрасне, цінувати його, створювати самим. Творчість - це обов'язкова умова всебічного розвитку людини. Вона збагачує життя дитини, вчить фантазувати, мріями, створювати щось нове, невідоме. Створення нескладних виробів, власних проектів розвивають кмітливість, моторику, смак, художні здібності та уяву. У процесі творчості вихованці гуртка розвиваються інтелектуально, емоційно, вивчають своє ставлення до життя і своє місце в ньому.
Працювати в Гайворонський центр дитячої та юнацької творчості я прийшла в 2016 році. Відтоді він став моєю другою домівкою.
Для мене гурток "Дивоцвіт" це моя творча майстерня, адже палаючі очі моїх гуртківців пробуджують мене до роздумів, нового пошуку, творчості, а це, на мій погляд, є необхідною умовою для власного росту та професійної майстерності.
Проблема, над якою працюю: "Сприяння творчої особистості ". Декоративно-прикладне мистецтво своїми коренями сягає глибокої давнини. Воно нерозривно поєднано з магічно-обрядовою і господарською діяльністю людини. Саме тому твори декоративно-прикладного мистецтва містять як духовні, так і матеріальні ознаки. Між звичайними побутовими предметами з дерева, глини, каменю та інших матеріалів і предметами - творами народного мистецтва не існує чіткої межі. Поширене твердження, що кожна річ, виготовлена вручну, має певні художні якості.
Декоративно-прикладне мистецтво є однією з важливих галузей художньої культури українського народу. Воно виникло в процесі трудової діяльності і нерозривно пов'язано з нею. Ціннісне ставлення до мистецтва формується у процесі естетичного виховання у повній ерудиції, широкому спектрі естетичних почуттів, діях і вчинках, пов’язаних з мистецтвом.
Особистість, якій властиве це ставлення, володіє системою елементарних мистецьких знань, адекватно сприймає художні твори, здатна збагнути творчу діяльність у мистецькій сфері.
Мистецтво має унікальні можливості впливу на людину, тому художньо-естетичне виховання потрібно розглядати не лише як процес набуття художніх знань і вмінь, а, насамперед, як універсальний засіб розвитку дітей на основі виявлення індивідуальних здібностей, різнобічних естетичних потреб та інтересів.
Одним із важливих інструментів культурного розвитку людини є мистецтво в широкому його розумінні, що є формою накопичення й відродження морального і культурного досвіду. Доцільно простежити його "введення"у внутрішній світ учня, починаючи з початкової і до старшої школи.
Перш ніж розпочати роботу гуртка у вересні та в кінці травня, я проводжу анкетування учнів. Дізнаюсь про те, що дітям цікаво, що вони хочуть виготовляти на протязі року, і як це пов’язати з народними промислами.
Працюючи над програмою я передбачила вирішення таких завдань:
· розширення кругозору дитини;
· формування вмінь та навичок роботи з різноманітними матеріалами та інструментами, виховання культури праці;
· розвиток конструктивних здібностей, винахідливості, просторового і логічного мислення, уяви, фантазії, здатності проявити творчу ініціативу та вміння застосувати отримані знання на практиці;
· виховання потреби у творчій самореалізації й духовному самовдосконаленні;
· формування позитивних якостей емоційно-вольової сфери, таких як самостійність, наполегливість, працелюбство;
· виховання поваги до праці людей, дбайливого ставлення до навколишнього середовища;
· естетичне та духовне виховання дітей;
· виховання доброзичливості, товариськості у ставленні до інших, уміння працювати в колективі;
· формування стійкого інтересу до технічної творчості;
· залучення дітей до участі у змаганнях, виставках, екскурсіях та інших масових заходах.
Реалізовуючи зміст програми "Дивоцвіт" показую зв’язки між історією місцевості, в якій ми живимо, та історією України, взаємодію минулого, сучасного і майбутнього. Сприяю розумінню дитини сучасних етнічних процесів, виходу в широкий багатонаціональний і полікультурний світ.
Вся робота гуртка тісно пов’язана з народним мистецтвом, тому гуртківців необхідно знайомити з найбільш відомими промислами, українськими національними традиціями. Велика увага на заняттях приділяється естетичному вихованню, розвитку їх фантазій, художнього смаку, творчої уяви, вихованню доброти, взаємодопомоги, поваги до всього живого на землі.
Основною цінністю виховання стає сама людина, її внутрішній світ, специфіка індивідуального процесу пізнання і отримання досвіду емоційно-ціннісних відносин. На сучасному етапі суспільного розвитку спостерігається активізація інтересу до національної, історичної і етнічної спадщини.
У сучасному суспільстві стрімко зростає потреба у вихованні творчої та неординарно мислячої особистості.
Отже, залучення дітей до світу культури, розвитку у них інтересу до літератури, музики, живопису сприяє зміцненню національної свідомості, збереження історичних культурних коренів, формуванню духовно-багатої особистості дитини.
Вивчення народних промислів у системі позашкільної освіти я здійснюю в тісній інтеграції з такими дисциплінами, як образотворче та декоративно-прикладне мистецтво, народознавство, деякі розділи з художньої культури, що сприяє накопиченню у дітей знань основ виготовлення виробів, народного орнаменту, почуття композиції.
Кожне заняття включає теоретичний матеріал і практичну роботу. У процесі організації навчально-виховного циклу застосовуються, як традиційні технології навчання та виховання, так й елементи інноваційних технологій (формування творчої особистості, колективного творчого виховання та ін.).
На заняттях гуртка використовую різноманітні методи навчання, серед них: пояснювально-ілюстративні (розповідь, бесіда, пояснення, демонстрація, дослідження та ін.), репродуктивні (відтворювальні) та проблемно-пошукові (проблемне викладення матеріалу, дослідницькі, частково-пошукові) методи навчання. Перевага надається інтерактивним й ігровим методам навчання. Під час заняття використовуються дидактичні ігри: настільно-друковані, ігри-подорожі, сюжетно-рольові ігри та інші. Також використовую інноваційні технології, а саме:
Інтерактивні технології кооперативного навчання:
- робота в парах;
- робота в групах;
- акваріум.
Технології ситуативного моделювання:
- імітаційні ігри;
- рольова гра;
- драматизація.
Технології колективно-групового навчання:
- мозковий штурм;
- мікрофон;
- навчаючи-вчуся;
- дерево вирішень.
- опрацювання дискусійних питань:
- опозицію;
- зміни позицію;
- дискусія.
Застосовую різноманітні засоби навчання: наочні посібники, роздатковий матеріал, технологічні картки, технічні засоби навчання.
Поряд з груповими, колективними формами роботи проводиться індивідуальна робота з учнями, в тому числі при підготовці до конкурсів, виставок та інших масових заходів. Створюються умови для диференціації та індивідуалізації навчання відповідно до творчих здібностей, обдарованості, віку, психологічних особливостей, стану здоров’я вихованців.
Різні види декоративно-прикладного мистецтва становлять величезний пласт народної культури. Наприклад, на заняттях гуртка «Дивоцвіт» з використанням народних промислів ознайомлюю учнів з кращими зразками українського народного декоративно-прикладного мистецтва, навчаю учнів будувати узори, підбирати кольори для оздоблення різних предметів побуту та їх виготовлення (наприклад, виготовлення витинанок, та їх використання у побуті (форма, колір, складність витинанки), оформлення оберегів (форма оберегу, оздоблення).
Декоративне мистецтво своїми коренями сягає глибокої давнини. Воно нерозривно пов’язане з магічно-обрядовою і господарською діяльністю. (Наприклад, виготовлення оберегу на основі дерев’яної ложки - дерев’яна ложка вже сама по собі має як практичне, так і магічне значення). Саме тому твори народного мистецтва містять як духовні, так і матеріальні ознаки. Між звичайними побутовими предметами з дерева, глини та інших матеріалів і предметами-творами народного мистецтва не існує чіткої межі (наприклад виготовлення серветок, рушників) .
Таким чином, засвоєння основ народних промислів сприяє розвитку активності, креативності у вихованців.
Інтелектуальні прояви творчості:
- оригінальність;
- швидкість.
Ступінь володіння інструментами і матеріалами:
- вміння працювати з голкою;
- вміння працювати з опорною схемою;
- володіння різними видами швів;
- володіння способами роботи з бісером і стеклярусом.
Ступінь прояву креативності в практичній діяльності:
- вміння співвідносити ескіз і готовий виріб;
- уміння вибирати матеріал;
- володіння способами додаткового декорування виробу, знання і володіння прийомами аналізу опорних схем;
- знання і володіння різними технічними прийомами;
- володіння навичками якісного виконання виробу.
Вирішуючи поставленні завдання, намагаюсь будувати свою педагогічну діяльність в співвідношенні до вимог часу.
Разом з дітьми ми приймаємо участь у всеукраїнських, обласних та міських фестивалях, виставках, конкурсах:
- ХХІІ Всеукраїнський відкритий фестиваль, присвячений Дню Землі;
- Освітній проект "Відкривай Україну";
- Виставка-ярмарка до Дня Св. Миколая;
- Виставка "Новорічні фантазії";
- Конкурс- виставка до свята Великодня;
- Виставка- звіт робіт вихованців "Дивоцвіт";
-Виставка до Дня захисту дітей.
Разом з гуртківцями організовували та приймали участь у виставках-ярмарках, присвячених Дню міста, Святого Миколая, Нового року, Масляної, до Дня Св. Валентина, Пасхи.
Неодноразово проводила майстер-класи з виготовлення оберегів, ляльок-мотанок, декоративних квітів, українських панно та багато ін.
треба її знати...
Але це не так просто,
як здається на
перший погляд, бо не має в світі нічого
багатшого, ніж людська особистість.
Тому серед багатьох якостей
багатшого, ніж людська особистість.
Тому серед багатьох якостей
справжнього вихователя одне з
перших місць посідає глибоке знання
духовного світу дитини...
В. Сухомлинський
Моє педагогічне кредо: «Вміння знаходити обдарованих та здібних дітей – талант, вміння їх виховувати – мистецтво. Але найважливішим є любов до дитини!».
Моє життєве кредо: «Ніколи не зупинятися на досягнутому, а шукати, реалізовувати, удосконалювати».
Принцип моєї роботи: «Не стояти на місці. Рух-це життя».
Спонтанність, неповторність і, разом з тим, природність і дивовижність ввібрала в себе дитяча творчість. Діти все сприймають по іншому й виражають у власних маленьких творах мистецтва. Саме дитяча творчість допомагає побачити і розпізнати, а згодом і розвинути таланти вихованця. Народні промисли здавна привертали увагу високою майстерністю. Невичерпна фантазія, багатство кольорових рішень, мудрість і дотепність, безпосередність і оптимізм, особливе чуття декоративності, високий ступінь узагальненості образів - це ще далеко не всі риси, які можна розвинути у дітей.
У наш час народні промисли України розвиваються на основі поєднання кращих традицій народної творчості з сучасними здобутками декоративно-ужиткового мистецтва, збагачуються новими видами, формами, сюжетами. В процесі ознайомлення з народними промислами ми розвиваємо креативність, прищеплюємо любов до народних традицій, культури, збагачуємо духовний світ дитини, навчаємо розуміти прекрасне, цінувати його, створювати самим. Творчість - це обов'язкова умова всебічного розвитку людини. Вона збагачує життя дитини, вчить фантазувати, мріями, створювати щось нове, невідоме. Створення нескладних виробів, власних проектів розвивають кмітливість, моторику, смак, художні здібності та уяву. У процесі творчості вихованці гуртка розвиваються інтелектуально, емоційно, вивчають своє ставлення до життя і своє місце в ньому.
Працювати в Гайворонський центр дитячої та юнацької творчості я прийшла в 2016 році. Відтоді він став моєю другою домівкою.
Для мене гурток "Дивоцвіт" це моя творча майстерня, адже палаючі очі моїх гуртківців пробуджують мене до роздумів, нового пошуку, творчості, а це, на мій погляд, є необхідною умовою для власного росту та професійної майстерності.
Проблема, над якою працюю: "Сприяння творчої особистості ". Декоративно-прикладне мистецтво своїми коренями сягає глибокої давнини. Воно нерозривно поєднано з магічно-обрядовою і господарською діяльністю людини. Саме тому твори декоративно-прикладного мистецтва містять як духовні, так і матеріальні ознаки. Між звичайними побутовими предметами з дерева, глини, каменю та інших матеріалів і предметами - творами народного мистецтва не існує чіткої межі. Поширене твердження, що кожна річ, виготовлена вручну, має певні художні якості.
Декоративно-прикладне мистецтво є однією з важливих галузей художньої культури українського народу. Воно виникло в процесі трудової діяльності і нерозривно пов'язано з нею. Ціннісне ставлення до мистецтва формується у процесі естетичного виховання у повній ерудиції, широкому спектрі естетичних почуттів, діях і вчинках, пов’язаних з мистецтвом.
Особистість, якій властиве це ставлення, володіє системою елементарних мистецьких знань, адекватно сприймає художні твори, здатна збагнути творчу діяльність у мистецькій сфері.
Мистецтво має унікальні можливості впливу на людину, тому художньо-естетичне виховання потрібно розглядати не лише як процес набуття художніх знань і вмінь, а, насамперед, як універсальний засіб розвитку дітей на основі виявлення індивідуальних здібностей, різнобічних естетичних потреб та інтересів.
Одним із важливих інструментів культурного розвитку людини є мистецтво в широкому його розумінні, що є формою накопичення й відродження морального і культурного досвіду. Доцільно простежити його "введення"у внутрішній світ учня, починаючи з початкової і до старшої школи.
Перш ніж розпочати роботу гуртка у вересні та в кінці травня, я проводжу анкетування учнів. Дізнаюсь про те, що дітям цікаво, що вони хочуть виготовляти на протязі року, і як це пов’язати з народними промислами.
Працюючи над програмою я передбачила вирішення таких завдань:
· розширення кругозору дитини;
· формування вмінь та навичок роботи з різноманітними матеріалами та інструментами, виховання культури праці;
· розвиток конструктивних здібностей, винахідливості, просторового і логічного мислення, уяви, фантазії, здатності проявити творчу ініціативу та вміння застосувати отримані знання на практиці;
· виховання потреби у творчій самореалізації й духовному самовдосконаленні;
· формування позитивних якостей емоційно-вольової сфери, таких як самостійність, наполегливість, працелюбство;
· виховання поваги до праці людей, дбайливого ставлення до навколишнього середовища;
· естетичне та духовне виховання дітей;
· виховання доброзичливості, товариськості у ставленні до інших, уміння працювати в колективі;
· формування стійкого інтересу до технічної творчості;
· залучення дітей до участі у змаганнях, виставках, екскурсіях та інших масових заходах.
Реалізовуючи зміст програми "Дивоцвіт" показую зв’язки між історією місцевості, в якій ми живимо, та історією України, взаємодію минулого, сучасного і майбутнього. Сприяю розумінню дитини сучасних етнічних процесів, виходу в широкий багатонаціональний і полікультурний світ.
Вся робота гуртка тісно пов’язана з народним мистецтвом, тому гуртківців необхідно знайомити з найбільш відомими промислами, українськими національними традиціями. Велика увага на заняттях приділяється естетичному вихованню, розвитку їх фантазій, художнього смаку, творчої уяви, вихованню доброти, взаємодопомоги, поваги до всього живого на землі.
Основною цінністю виховання стає сама людина, її внутрішній світ, специфіка індивідуального процесу пізнання і отримання досвіду емоційно-ціннісних відносин. На сучасному етапі суспільного розвитку спостерігається активізація інтересу до національної, історичної і етнічної спадщини.
У сучасному суспільстві стрімко зростає потреба у вихованні творчої та неординарно мислячої особистості.
Отже, залучення дітей до світу культури, розвитку у них інтересу до літератури, музики, живопису сприяє зміцненню національної свідомості, збереження історичних культурних коренів, формуванню духовно-багатої особистості дитини.
Вивчення народних промислів у системі позашкільної освіти я здійснюю в тісній інтеграції з такими дисциплінами, як образотворче та декоративно-прикладне мистецтво, народознавство, деякі розділи з художньої культури, що сприяє накопиченню у дітей знань основ виготовлення виробів, народного орнаменту, почуття композиції.
Кожне заняття включає теоретичний матеріал і практичну роботу. У процесі організації навчально-виховного циклу застосовуються, як традиційні технології навчання та виховання, так й елементи інноваційних технологій (формування творчої особистості, колективного творчого виховання та ін.).
На заняттях гуртка використовую різноманітні методи навчання, серед них: пояснювально-ілюстративні (розповідь, бесіда, пояснення, демонстрація, дослідження та ін.), репродуктивні (відтворювальні) та проблемно-пошукові (проблемне викладення матеріалу, дослідницькі, частково-пошукові) методи навчання. Перевага надається інтерактивним й ігровим методам навчання. Під час заняття використовуються дидактичні ігри: настільно-друковані, ігри-подорожі, сюжетно-рольові ігри та інші. Також використовую інноваційні технології, а саме:
Інтерактивні технології кооперативного навчання:
- робота в парах;
- робота в групах;
- акваріум.
Технології ситуативного моделювання:
- імітаційні ігри;
- рольова гра;
- драматизація.
Технології колективно-групового навчання:
- мозковий штурм;
- мікрофон;
- навчаючи-вчуся;
- дерево вирішень.
- опрацювання дискусійних питань:
- опозицію;
- зміни позицію;
- дискусія.
Застосовую різноманітні засоби навчання: наочні посібники, роздатковий матеріал, технологічні картки, технічні засоби навчання.
Поряд з груповими, колективними формами роботи проводиться індивідуальна робота з учнями, в тому числі при підготовці до конкурсів, виставок та інших масових заходів. Створюються умови для диференціації та індивідуалізації навчання відповідно до творчих здібностей, обдарованості, віку, психологічних особливостей, стану здоров’я вихованців.
Різні види декоративно-прикладного мистецтва становлять величезний пласт народної культури. Наприклад, на заняттях гуртка «Дивоцвіт» з використанням народних промислів ознайомлюю учнів з кращими зразками українського народного декоративно-прикладного мистецтва, навчаю учнів будувати узори, підбирати кольори для оздоблення різних предметів побуту та їх виготовлення (наприклад, виготовлення витинанок, та їх використання у побуті (форма, колір, складність витинанки), оформлення оберегів (форма оберегу, оздоблення).
Декоративне мистецтво своїми коренями сягає глибокої давнини. Воно нерозривно пов’язане з магічно-обрядовою і господарською діяльністю. (Наприклад, виготовлення оберегу на основі дерев’яної ложки - дерев’яна ложка вже сама по собі має як практичне, так і магічне значення). Саме тому твори народного мистецтва містять як духовні, так і матеріальні ознаки. Між звичайними побутовими предметами з дерева, глини та інших матеріалів і предметами-творами народного мистецтва не існує чіткої межі (наприклад виготовлення серветок, рушників) .
Таким чином, засвоєння основ народних промислів сприяє розвитку активності, креативності у вихованців.
Інтелектуальні прояви творчості:
- оригінальність;
- швидкість.
Ступінь володіння інструментами і матеріалами:
- вміння працювати з голкою;
- вміння працювати з опорною схемою;
- володіння різними видами швів;
- володіння способами роботи з бісером і стеклярусом.
Ступінь прояву креативності в практичній діяльності:
- вміння співвідносити ескіз і готовий виріб;
- уміння вибирати матеріал;
- володіння способами додаткового декорування виробу, знання і володіння прийомами аналізу опорних схем;
- знання і володіння різними технічними прийомами;
- володіння навичками якісного виконання виробу.
Вирішуючи поставленні завдання, намагаюсь будувати свою педагогічну діяльність в співвідношенні до вимог часу.
Разом з дітьми ми приймаємо участь у всеукраїнських, обласних та міських фестивалях, виставках, конкурсах:
- ХХІІ Всеукраїнський відкритий фестиваль, присвячений Дню Землі;
- Освітній проект "Відкривай Україну";
- Виставка-ярмарка до Дня Св. Миколая;
- Виставка "Новорічні фантазії";
- Конкурс- виставка до свята Великодня;
- Виставка- звіт робіт вихованців "Дивоцвіт";
-Виставка до Дня захисту дітей.
Разом з гуртківцями організовували та приймали участь у виставках-ярмарках, присвячених Дню міста, Святого Миколая, Нового року, Масляної, до Дня Св. Валентина, Пасхи.
Неодноразово проводила майстер-класи з виготовлення оберегів, ляльок-мотанок, декоративних квітів, українських панно та багато ін.
Комментариев нет:
Отправить комментарий